вроп

  • 111серви — ів, мн. В середньовічній Західній Європі – категорія феодально залежного селянства …

    Український тлумачний словник

  • 112сикофант — а, ч. 1) У Стародавній Греції – професійний донощик і шпигун. 2) Наклепник, сутяжник, шантажист. 3) Хижий жук зеленого забарвлення, що водиться у Східній Європі та в Середній Азії …

    Український тлумачний словник

  • 113симонія — ї, ж. У Західній Європі – продаж і купівля церковних посад, особливо поширені за доби середньовіччя …

    Український тлумачний словник

  • 114сироко — невідм., ч. Сильний гарячий вітер у Південній Європі та Передній Азії, що дме з пустель Північної Африки й Аравії …

    Український тлумачний словник

  • 115скарабей — я, ч. 1) ент. Пластинчастовусий жук, поширений перев. у Південній Європі, Північній Африці, Малій та Передній Азії. 2) У Стародавньому Єгипті – висічені з каменю зображення священного жука, які були предметами культу, амулетами, прикрасами, а… …

    Український тлумачний словник

  • 116сквотер — а, ч. Бездомна людина (в Західній Європі), що самовільно вселилася в незайняту квартиру …

    Український тлумачний словник

  • 117слов'яни — в я/н, мн. (одн. слов яни/н, а, ч.; слов я/нка, и, ж.). Велика група споріднених за мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов янську… …

    Український тлумачний словник

  • 118судовий — а/, е/. 1) Прикм. до суд 1 4). Судовий вирок. •• Судові/ пала/ти іст. у судовій системі Росії 1864 1917 рр. – інстанції, вищі відносно окружних судів, що створювалися зазвичай на території декількох губерній. Судови/й поєди/нок іст. у Сер. віки в …

    Український тлумачний словник

  • 119схід — I схо/ду, ч. 1) Одна з чотирьох сторін світу; прот. захід. || Напрямок, бік, протилежні заходу. •• Півде/нний (півні/чний) схід а) сторона світу між півднем (північчю) і сходом; б) напрямок, бік, протилежні південному (північному) заходу. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 120сюзерен — а, ч. 1) За часів феодалізму в Західній Європі – великий феодал сеньйор, що був господарем над васалами. 2) У міжнародному праві – держава, стосовно до якої інші перебувають у васальній залежності …

    Український тлумачний словник