воєнні злочинці

  • 1татіє — злочинці …

    Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • 2Синёв, Виктор Николаевич — Синёв Виктор Николаевич Дата рождения: 14 марта 1940(1940 03 14) (72 года) Место рождения: Киев, СССР Страна …

    Википедия

  • 3банда — и, ж. 1) Озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства. || зневажл. Про озброєний ворожий загін, диверсантів або ворожі війська. 2) розм. Ватага, юрба, гурт. 3) Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію… …

    Український тлумачний словник

  • 4вертеп — у, ч. 1) заст. Печера. 2) тільки одн. Старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні та світські п єси. 3) Сховище або місце гульбища злочинців, розпусників і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 5гангстер — а, ч. Учасник бандитської зграї, організованої групи злочинців; бандит …

    Український тлумачний словник

  • 6злочинність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до злочинний. 2) Наявність злочину (у 1 знач.). •• Білокомірце/ва злочи/нність умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників). Економі/чна злочи/нність вид… …

    Український тлумачний словник

  • 7клінічний — а, е. Прикм. до клініка. Клінічна лабораторія. || Власт. клініці. Клінічні умови. || Який відбувається, здійснюється в клініці. •• Кліні/чна біохі/мія розділ біологічної хімії, що вивчає зміни біохімічних процесів в організмі людини при… …

    Український тлумачний словник

  • 8компрачикоси — ів, мн. 1) У 13 17 ст. – злочинці, які викрадали або купували дітей і, спотворюючи їх, продавали як блазнів для розваги багатих людей. 2) перен. Про гангстерів, що займаються кіднепінгом …

    Український тлумачний словник

  • 9остракізм — у, ч. 1) У Стародавній Греції – вигнання небезпечних осіб, злочинців за межі міста, держави без права повернення. 2) перен. Різкий осуд кого , чого небудь, гоніння на когось, щось …

    Український тлумачний словник

  • 10релегація — ї, ж., іст. 1) В Римській імперії – пом якшена форма вигнання, що її накладав батько родини, сенат, магістрати або імператор на термін від півроку до довічного. 2) У Франції – вигнання рецидивістів та небезпечних злочинців в колонії з тяжкими… …

    Український тлумачний словник