воєводити

  • 31подълечи — (1*), ПОДЪЛѦ|ГОУ, ЖЕТЬ гл. Вступить в незаконное сожительство (о женщине): Аще кто иметь. двѣ женѣ водить. митрополитѹ •к҃• гривенъ. а котораа по(д)легла. тѹю понѧти в домъ цр҃квныи. а первꙊю женѹ дръжати и водити по законѹ. УЯрЦерк сп. сер. XV,… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 32подътыкати — ПОДЪТЫ|КАТИ1 (1*), ЧОУ, ЧЕТЬ гл. Подстрекать когол. на чтол.: ѡнъ же поча ихъ [половцев] водити. подътыча на воевание. ЛИ ок. 1425, 231 об. (1190). Ср. подътыкати 2. ПОДЪТЫКА|ТИ 2 (1*), Ю, ѤТЬ гл. Подстрекать когол. на чтол …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 33пожрети — 2 (118), ПОЖЬР|ОУ, ЕТЬ гл. 1.Принести когол. в жертву: ѥда ли Вефильскима пожру телицами имаже вы съ ѥровавомь пожросте и в руцѣ ѡру(ж)ю предани бысте б҃мь. КТур XII сп. XIV2, 267 об.; Поистинѣ дѣти мо˫а разумѣите. како ти ѥсть чл҃вколюбець б҃ъ.… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 34водіння — я, с. Дія за знач. водити 1 4) …

    Український тлумачний словник

  • 35водячи — Дієприсл. до водити …

    Український тлумачний словник

  • 36ніс — но/са, ч. 1) Орган нюху у вигляді виступу над ротом із дихальними шляхами на обличчі людини, морді тварини. Витикати носа. Водити за ніс. Дерти носа. •• Лиша/ти з но/сом обдурювати кого небудь. Сідлоподі/бний ніс деформація носа, яка… …

    Український тлумачний словник

  • 37притирати — а/ю, а/єш, недок., прите/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) тех. Щільно підганяти що небудь одне до одного спеціальною обробкою, шліфуванням або тертям у процесі роботи. 2) Водити, гладити чим небудь по поверхні чогось для вирівнювання, тісного… …

    Український тлумачний словник

  • 38прогулювати — юю, юєш, недок., прогуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. і неперех., розм. Гуляючи, пропускати кого , що небудь, позбавлятися чогось і т. ін. || Не з являтися, не виходити на роботу, у навчальний заклад і т. ін. без поважної причини; робити прогул …

    Український тлумачний словник

  • 39спілка — и, ж. 1) Тісне єднання, зв язок. •• Йти до спі/лки об єднуватися. Трима/ти спі/лку з ким товаришувати; водити компанію. У спі/лці з ким а) разом, спільно з ким небудь; б) у компанії з ким небудь. 2) Об єднання людей, пов язаних спільними умовами… …

    Український тлумачний словник

  • 40стригти — стрижу/, стриже/ш; мин. ч. стриг, ла, ло; недок. 1) перех. і без додатка. Ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати, підрізувати (волосся, шерсть і т. ін.). || Зрізувати або підрізувати кому небудь чи на чомусь волосся, шерсть і т. ін. || Підрізувати …

    Український тлумачний словник