востаннє
1востаннє — присл. Останній раз …
2востаннє — [воста/н :еи] присл …
3востаннє — присл. (останній раз), наостанку, наостанок, наостанці, наостаннє, увостаннє …
4востаннє — прислівник незмінювана словникова одиниця …
5заговляти — я/ю, я/єш, недок., загові/ти, і/ю, і/єш, док., заст. Востаннє їсти скоромне напередодні посту …
6наостанку — присл. Під кінець, укінці, на завершення всього. || В останній раз, востаннє …
7наостаннє — присл., рідко. Те саме, що востаннє …
8попрощатися — а/юся, а/єшся, док. 1) з ким і без додатка. Розлучаючись, обмінятися узвичаєними словами вітання. Потиснути руку один одному тощо. || Востаннє поцілувати небіжчика, віддати йому останню шану перед похованням. || з чим, перен. Залишити щось… …
9увостаннє — присл., розм. Те саме, що востаннє …
10уостаннє — присл., рідко. Те саме, що востаннє …
- 1
- 2
