волочитися
1волочитися — очу/ся, о/чишся, недок. 1) Тягтися поверхнею чого небудь. 2) Іти, їхати слідом за ким небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.). || Носитися, возитися з чимсь (звичайно без бажання, без потреби). 3) розм. Постійно… …
2волочитися — [волочи/тиес а] лоучу/с а, о/чиес :а, о/чиец :а, о/чац :а; нак. очи/с а, лоуч і/ц :а …
3волочитися — дієслово недоконаного виду …
4звлечисья — волочитися (так сья зглюк, же сья хыжы не тримат) …
5віятися — ві/юся, ві/єшся, недок. 1) тільки 3 ос., рідко. Те саме, що віяти 1), 3). 2) зневажл. Іти, бігти куди небудь без діла; блукати, волочитися. || Поводитися розпусно. 3) Пас. до віяти 4) …
6волоцюга — и, ч. і ж., зневажл. 1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || жарт. Про того, хто… …
7поволочитися — лочу/ся, ло/чишся, док. 1) Те саме, що поволоктися 1), 2). 2) Волочитися якийсь час …
8потягнутися — I див. потягатися I. II і потягти/ся, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. потягну/вся, тягну/лася, тягну/лося і потя/гся, тягла/ся, тягло/ся; док. 1) Випростуючись або витягаючись, податися в напрямку до кого , чого небудь. || чим. Витягти руку, губи і… …
9проволікатися — а/юся, а/єшся, недок., проволокти/ся, очу/ся, о/чешся і проволочи/тися, лочу/ся, ло/чишся, док. 1) перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого небудь. 2) розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.). 3) розм. Дуже …
10сурганитися — нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися. || Іти куди небудь, з являтися десь (про когось небажаного) …
