волоцюга
21розпусник — (той, хто зневажає норми моралі), розпутник, безпутник, потіпах[к]а; гріховодник, гріховода, бахур, перелюбник, перелюбець, волоцюга, блудник (той, хто веде розпусне статеве життя) …
22архаровець — іменник чоловічого роду, істота бешкетник, босяк, волоцюга лайл …
23блудяга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга, бродяга діал …
24заволока — 1 іменник жіночого роду те, що заволікає заволока 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга зневажл. заволока 3 іменник жіночого роду підшкірний розріз …
25мандрьоха — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота волоцюга зневажл. мандрьоха 2 іменник жіночого роду, істота розпусна жінка лайл …
26драб — ба, ч. Пр. Гультяй, ладащо, волоцюга; рослий мужик …
27заблуканец — нця, ч. Рс. Людина, яка десь заблукалася, волоцюга …
28збийсьвіт — сьвіта, ч. Ол. Пройдисвіт, волоцюга …
29марудер — дера, ч. Пр. Солдат, який на марші залишається навмисне позаду загону; солдат волоцюга, що допускається грабунку; людина, яка запізнюється …
30мітренґа — ґы, ж. Ол. 1. Втрата часу, гаяння часу, запізнення перешкода в роботі; тяганина, морока. 2. Маруда, марудник, волоцюга (з поль. mitrega) …