волоцюга
11вагабунд — а, ч. Бродяга, бурлака, волоцюга …
12зайдисвіт — а, ч., зах. Волоцюга, авантюрист …
13мандрьоха — и. 1) ч. і ж., зневажл. Те саме, що волоцюга 1); бродяга. 2) ж. Розпусна жінка …
14приблуда — и, ч. і ж. 1) зневажл. Той, хто випадково опинився де небудь, пристав до когось. || Зайшла, немісцева людина; захожий. || Людина, чужа якому небудь середовищу. || Людина, що не має постійного місця проживання; волоцюга. || Тварина, що прибилася… …
15тягака — и, ч., діал. Волоцюга …
16у контексті. [MО,IV] — Бетяр, батяр: гультяй, волоцюга [10] …
17бетяр — Бетяр, батяр: гультяй, волоцюга [10] …
18вагабунд — Вагабунд: волоцюга, пройдисвіт [18;III] …
19бродяга — (бездома, зубожіла людина, яка не має постійного місця мешкання), мандрьоха, волоцюга, приплентач, галайда, швендя, пройдисвіт, приблуда, приблудько, поволока, бурлака, тягака, циганюка, забіга …
20залицяльник — (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), кавалер; ловелас, зальотник, джиґун, закоханець, бабій, баболюб, бабич, спідничник, волоцюга; дівчачур, дівчур (той, хто захоплюється дівчатами) Пор. спокусник …