внутрішня поверхня

  • 1арка — (італ. < лат. дуга, вигин) Криволінійне перекриття прорізу в стіні або прогону між двома підпорами (колонами, пілонами тощо). Передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. У старовину стала символом небесного світу, в епоху Античності… …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 2гвинтонарізний — а/, е/. Який служить для нарізування гвинтової різьби. •• Гвинтонарізна/ збро/я вогнепальна зброя, у якій внутрішня поверхня дула має спеціальні канавки (гвинтову різь), що надають кулі або снаряду поздовжньо обертального руху …

    Український тлумачний словник

  • 3епідермоїдний — а, е: •• Епідермо/їдна кіста/ кіста шкіри, внутрішня поверхня якої має епідермоїдну вистилку без придатків шкіри і заповнена роговими лусочками …

    Український тлумачний словник

  • 4зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… …

    Український тлумачний словник

  • 5очний — а, е. 1) Прикм. до око I 1). || Стос. до хвороб очей та їх лікування. •• О/чна діля/нка парна ділянка обличчя, обмежена надорбітальним краєм лобної кістки та нижньоорбітальним краєм верхньої щелепи. О/чна я/мка заглиблення, в якому міститься очне …

    Український тлумачний словник

  • 6чаша — і, ж. 1) Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). || Заздоровна чара. || перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию небудь долю. 2) Будь яка посудина, вмістище подібної… …

    Український тлумачний словник

  • 7гарба — (санскр. матка) 1. Півсферичної форми ступа, що символічно відображала початок життя (порівн. анда). 2. Внутрішня поверхня склепіння над молитовним приміщенням …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 8інтрадос — (лат. < ісп. вступ) Внутрішня поверхня склепіння чи арки, яка дозволяє визначати їхню глибину …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 9купол — (італ. < лат. бочонок) Конструкція, що перекриває круглі, багатокутні та еліптичні в плані приміщення у вигляді склепіння, внутрішня поверхня якого створюється обертанням кривої (дуги, чверті кола, еліпса тощо) навколо вертикальної осі.… …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 10скуф'я — (давньорус. < грец. чаша) 1. Верхня частина сферичного перекриття на парусах у вигляді шарового сегмента, точніше її внутрішня поверхня (синонім купол). 2. Головний убір православної духовної особи …

    Архітектура і монументальне мистецтво