вним

  • 101недомінантний — а, е. Який не є домінантним, панівним …

    Український тлумачний словник

  • 102неоплазія — ї, ж., мед. Патологічне злоякісне новоутворення тканини, яке характеризується безупинним руйнівним ростом; бластома …

    Український тлумачний словник

  • 103обрівнювати — юю, юєш, недок., обрівня/ти, я/ю, я/єш, док., перех., розм. Робити рівним; вирівнювати (краї, поверхню чого небудь) …

    Український тлумачний словник

  • 104обрівнюватися — юється, недок., обрівня/тися, я/ється, док., розм. 1) Ставати рівним; вирівнюватися (про краї, поверхню чого небудь). 2) тільки недок. Пас. до обрівнювати …

    Український тлумачний словник

  • 105обточувати — ую, уєш, недок., обточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Обробляючи предмет яким небудь інструментом або на токарному верстаті, робити його гладким або надавати йому певної форми. || Тертям згладжувати гострі кути, робити гладким, рівним. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 106осюди — присл., розм. Ось у це місце; ось до цього місця; ось сюди (супроводжується звичайно вказівним жестом для уточнення, підсилення) …

    Український тлумачний словник

  • 107ото — част., розм. 1) вказ. Уживається для вказування на кого , що небудь (іноді супроводжується вказівним жестом); ось то. || Уживається для вказування на те, про що щойно йшла мова або про що відомо співрозмовникові. 2) вказ. Уживається при… …

    Український тлумачний словник

  • 108оце — част. 1) вказ. Указує на кого , що небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). || Указує на предмет, що його кому небудь дають, пропонують. || Указує на факт, подію і т. ін., що безпосередньо передували розмові. 2) підсил. Уживається для… …

    Український тлумачний словник

  • 109пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… …

    Український тлумачний словник

  • 110перегоряти — я/є і рідко перегора/ти, а/є, недок., перегорі/ти, ри/ть, док. 1) Закінчувати, переставати горіти. || Згоряти до кінця, повністю. || перен. Проходити марно, не лишивши сліду (звичайно про нещасливе життя). 2) перен. Бурхливо виявившись, зникати,… …

    Український тлумачний словник