виявити
1виявити — див. виявляти …
2виявити — див. виявляти …
3виявити — дієслово доконаного виду …
4захотіти — (виявити бажання, охоту), схотіти, забажати, побажати, забагнути, зохотитися; зажадати (сильно, пристрасно) Пор. хотіти 1) …
5захотіти — о/чу, о/чеш, док., з інфін., чого і без додатка. 1) Виявити бажання, відчути потребу в чомусь. || Виявити прагнення до чого небудь. 2) Вирішити, надумати що небудь зробити …
6зворухнутися — ну/ся, не/шся, док., перев. з част. не. 1) Зробити легкий, ледве помітний рух; трохи поворухнутися. || тільки 3 ос. Злегка заколиватися; колихнутися. 2) перен. Виявити хвилювання, стурбованість, занепокоєння; схвилюватися. || Виявити ознаки життя …
7пожалувати — ую, уєш, док. 1) перех. і без додатка. Виявити співчуття; змилуватися над ким небудь. || Приголубити кого небудь, попестити. || Виявити увагу, прихильність до кого небудь. 2) перех. Поберегти кого , що небудь; пожаліти. || Залишити у себе, не… …
8познаходити — джу, диш, док., перех. 1) Відшукавши, виявити все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. || Підшукати, добрати все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. 2) Побачити, виявити, помітити десь усе чи багато чого небудь …
9помилувати — I помилув ати у/ю, у/єш, док., перех. 1) Док. до милувати 1). 2) Милувати якийсь час. II пом илувати ую, уєш, док., перех. 1) Простити кому небудь провину, виявити поблажливість до когось. || Виявити жалість, милосердя до кого небудь. •• Бог… …
10попіклуватися — у/юся, у/єшся, док., про кого, ким. 1) Виявити увагу до чиїх небудь потреб, допомогти в чому небудь комусь. 2) чим, про що. Виявити турботу про забезпечення кого , чого небудь чимсь, подбати про що небудь …
