вихваляти
1вихваляти — я/ю, я/єш і вихва/лювати, юю, юєш, недок., ви/хвалити, лю, лиш, док., перех. Дуже хвалити, підкреслювати добрі якості кого , чого небудь …
2вихваляти — [виехвал’а/тие] л а/йу, л а/йеиш …
3вихваляти — вихвалювати, вихвалити (дуже хвалити, підкреслювати добрі якості кого / чого н.) виславляти, величати, підносити до неба, піднести до неба, оспівувати, прославляти, прославити …
4вихваляти — дієслово недоконаного виду …
5благословляти — я/ю, я/єш, недок.; благослови/ти, влю/, ви/ш; мн. благословля/ть; док., перех. 1) Хрестити кого небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. 2) перев. на що. Давати згоду на що небудь, дозволяти кому небудь щось. 3) уроч. Славити, прославляти …
6величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… …
7виславляти — я/ю, я/єш, недок., перех. Дуже хвалити, вихваляти кого , що небудь …
8виспівувати — ую, уєш, недок., ви/співати, аю, аєш, док. 1) тільки недок., неперех.Співати, старанно виводячи мелодію, довго, натхненно; співати. 2) перех. Співати що небудь. 3) тільки недок., неперех. Співати гарно, довго (про птахів). 4) тільки недок.,… …
9вихвалити — див. вихваляти …
10вихвалювати — див. вихваляти …
