вихваляти
21підносити — о/шу, о/сиш, недок., піднести/, су/, се/ш, док.; мин. ч. підні/с, несла/, несло/; перех. 1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи. 2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що небудь до когось …
22прославляти — я/ю, я/єш, недок., просла/вити, влю, виш; мн. просла/влять; док., перех. 1) Робити кого , що небудь славнозвісним, популярним, відомим. || чим. Ставати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь. 2) Звеличувати, вихваляти кого , що небудь …
23самовихвалятися — я/юся, я/єшся, недок. Вихваляти самого себе …
24самохвальний — а, е, розм. Який любить вихваляти сам себе …
25славословити — влю, виш; мн. славосло/влять; недок. Прославляти кого , що небудь у піснях, промовах і т. ін. || Надмірно вихваляти кого , що небудь …
26співати — а/ю, а/єш, недок. 1) неперех. Видавати голосом музичні звуки. || Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані. || Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.). || Професійно займатися співом;… …
27стелитися — стелю/ся, сте/лишся, недок. 1) Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого небудь; слатися. || Схилятися до землі (про стебла, віти й листя рослин). 2) перен. Простягатися, розстилатися на велику відстань. 3) перен. Поширюватися …
28ухвалювати — I юю, юєш, недок., ухвали/ти, алю/, а/лиш, док., перех. і з інфін. Виносити колективне рішення, вирішувати. || Підтримувати, схвалювати. Ухвалювати рішення. II юю, юєш, недок., ухвали/ти, алю/, а/лиш, док., перех., заст. Дуже хвалити, вихваляти …
29фіміам — у, ч. 1) Пахуча речовина для обкурювання, ладан. 2) перен. Захоплена похвала, лестощі. •• Кури/ти фіміа/м перен. вихваляти, лестити …
30вихвалити — див. вихваляти …