витіюватий
1витіюватий — прикметник книжн …
2витіюватий — а, е, книжн. Вигадливий, позбавлений простоти; надмірно вишуканий, пишномовний …
3витіюватий — (позбавлений простоти, вигадливий), промовистий, красномовний, надмірно вишуканий, пишномовний, барвистий, кучерявий, закрутистий, вузлуватий, квітчастий (про мову) …
4витіюватість — тості, ж., книжн. Властивість за знач. витіюватий …
5витіювато — книжн. Присл. до витіюватий …
6високомовний — а, е. 1) Урочисто піднесений, вишуканий. || ірон. Витіюватий, пишномовний. 2) Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою …
7хитрий — а, е. 1) Який для досягнення чого небудь діє непрямими, обманними шляхами; підступний, лукавий. || у знач. ім. хи/трий, рого, ч. Той, хто для досягнення чого небудь може діяти непрямими, обманними шляхами. || Який завжди знайде вихід, викрутиться …
8хитромовний — а, е, заст. Пишномовний, витіюватий …
9пишномовний — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який вирізняється вишуканістю, зазв. надмірною), пишний; високомовний, високий, помпезний (який відзначається урочистістю); піднесений, патетичний, гучний, бучний (сповнений патетики); кучерявий, квітчастий,… …
