витримувати

  • 11виморожувати — ую, уєш, недок., ви/морозити, ожу, озиш, док., перех. 1) Витримувати що небудь на морозі для видалення вологи, часточок води. 2) Нищити морозом …

    Український тлумачний словник

  • 12виносити — I в иносити див. виношувати. II вин осити о/шу, о/сиш; наказ. сп. вино/сь; недок., ви/нести, су, сеш; мин. ч. ви/ніс, несла, несло; док., перех. 1) Несучи, забирати кого , що небудь звідкись. || Несучи, доставляти куди небудь, в якесь місце або… …

    Український тлумачний словник

  • 13вистоювати — юю, юєш, недок., ви/стояти, ою, оїш, док., перех. і неперех. 1) Стояти протягом певного часу. 2) тільки док. Утриматися в певному положенні, не звалитися. 3) перен. Витримувати певні випробування, не піддаватись у боротьбі, суперечці і т. ін. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 14витерплювати — юю, юєш, недок., ви/терпіти, плю, пиш; мн. ви/терплять; док. 1) перех.Витримувати біль, образу, страждання і т. ін. 2) без додатка, перев. із запереч. не. Виявляти витримку в чому небудь, не виявляти чогось (почуттів, дій і т. ін.); стримуватися …

    Український тлумачний словник

  • 15витривалий — а, е. Міцний, стійкий, здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження. || Здатний зберігатися, існувати в несприятливих умовах (за змін температури і т. ін.). •• Витрива/лий до (про/ти) чого стійкий щодо певних несприятливих умов …

    Український тлумачний словник

  • 16витримати — див. витримувати …

    Український тлумачний словник

  • 17витримуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до витримувати …

    Український тлумачний словник

  • 18витримування — я, с. Дія за знач. витримувати 7). Витримування вина …

    Український тлумачний словник

  • 19додержуватися — уюся, уєшся, недок., доде/ржатися, жуся, жишся, док. 1) Не зникати, не втрачатися, зберігатися до певного строку. 2) Витримувати що небудь, перев. до якогось часу. 3) перен. Те саме, що додержувати 2). 4) тільки недок. Пас. до додержувати …

    Український тлумачний словник

  • 20дожидати — а/ю, а/єш, недок., діжда/ти, діжду/, ді/жде/ш, док. 1) перех. Перебувати десь, щоб побачити кого небудь, зустрітися з кимсь; ждати, чекати. || кого, чого, зі спол. що, щоб. Розраховувати на чиєсь повернення, на прихід, появу когось, на настання… …

    Український тлумачний словник