витрачати марно
21просаджувати — ую, уєш, недок., просади/ти, саджу/, са/диш, док., перех., розм. 1) Проколювати кого , що небудь чимсь гострим; пробивати, провалювати щось, із силою вдаряючи. 2) перен. Програвати, марно витрачати (звичайно про значну кількість грошей) …
22просвистувати — ую, уєш, недок., просвиста/ти, ищу/, и/щеш і просвисті/ти, ищу/, исти/ш, док. 1) тільки док., неперех.Видати свист. 2) тільки док., перех. і без додатка. Вимовити, сказати що небудь із свистом. 3) тільки док., неперех. Утворити свистячі звуки,… …
23протринькувати — ую, уєш, недок., протри/нькати, аю, аєш, док., перех., розм. Витрачати, тратити марно, нерозумно (гроші, майно); марнотратити …
24проциндрювати — юю, юєш, недок., проци/ндрити, рю, риш, док., перех., фам. Витрачати на що небудь марно (звичайно гроші, майно) …
25псувати — псую/, псує/ш, недок., перех. 1) Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого небудь …
26розкидати — I розк идати див. розкидати I. II розкид ати а/ю, а/єш, недок., розки/дати, аю, аєш, док., перех. 1) Кидати в різні боки які небудь предмети, порушуючи порядок їх первісного розташування. || на (по) чому. Кидати, розсипати що небудь по якійсь… …
27розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… …
28розтринькувати — ую, уєш, недок., розтри/нькати, аю, аєш, док., перех., розм. Легковажно, марно витрачати що небудь (гроші, майно і т. ін.). || перен. Нерозумно використовувати (життя, сили, час і т. ін.) на що небудь дріб язкове, пусте, не варте уваги …
29розтринькуватися — ується, недок., розтри/нькатися, ається, док., розм. 1) Легковажно, марно витрачати свої гроші, майно і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до розтринькувати …
30садити — саджу/, са/диш, недок., перех. 1) Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2) ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол. 3) Допомагати кому небудь або примушувати чи… …
