витрачати
41дострілювати — юю, юєш, недок., достре/лити, лю, лиш, док. 1) перех.Добивати пострілами підстреленого. 2) тільки недок., перех. Витрачати всі запаси для стрільби. 3) тільки док., неперех. Досягнути якого небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін …
42дрижати — жу/, жи/ш, недок. 1) Трястися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти. 2) Коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого небудь. || Бути нерівним, мінливим (про світло, вогонь); миготіти, мерехтіти. || Звучати переривчасто,… …
43жаліти — і/ю, і/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Відчувати жалість, співчуття до кого небудь. 2) неперех. Нарікати на що небудь, уболівати за чимось, за щось; шкодувати, жалкувати. •• Жалі/ти на се/бе бути незадоволеним собою, нарікати на себе. 3)… …
44жалко — 1) присудк. сл. Те саме, що жаль II 1). 2) у знач. присудк. сл. Про почуття смутку; про журбу, тугу за ким , чим небудь; сумно. || із спол. що і з інфін. Про почуття жалю з приводу чого небудь. 3) присудк. сл., чого і з інфін. Про небажання… …
45жалувати — ую, уєш, недок. 1) перех. і без додатка, розм. Виявляти прихильність, ласку, любов. || Виявляти увагу. 2) перех. Берегти, оберігати кого , що небудь; жаліти (у 3 знач.). || Неохоче витрачати що небудь; шкодувати. 3) неперех. Уболівати за чимось,… …
46жаль — I жа/лю/, ч. 1) Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скорбота. •• На [превели/кий] жаль вставне словоспол. виражає жалкування з приводу чого небудь. Завдава/ти жа/лю/ кому засмучувати кого небудь, наводити …
47жерти — жеру/, жере/ш, недок., перех. і без додатка. 1) вульг. Їсти жадібно, багато чого небудь. || зневажл. Взагалі їсти. || Поїдаючи, нищити. 2) перен. Спалюючи, знищувати що небудь з великою швидкістю (про вогонь, полум я). || Витрачати багато чого… …
48загаювати — юю, юєш, недок., зага/яти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Те саме, що затримувати. 2) Марно витрачати, марнувати (час). || Заповнювати чим небудь (час) …
49загублювати — юю, юєш, недок., розм., рідко, загуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. загу/блять; док., перех. 1) Через неуважність втрачати що небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що небудь. || Переставати бачити,… …
50заощадливий — а, е. Який уміє дбайливо витрачати що небудь; ощадливий, бережливий …
