витерти
1витерти — див. витирати …
2витерти — [ви/теиртие] тру, треиш; нак. трие, тр іт …
3витерти — дієслово доконаного виду …
4витирати — а/ю, а/єш, недок., ви/терти, тру, треш; мин. ч. ви/тер, ла, ло; док., перех. 1) Робити що небудь сухим або чистим, стираючи щось із його поверхні. 2) Довго носячи, робити потертим, зношеним (про одяг). Витерти рукава. || Часто тручи, робити… …
5витертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витерти. || у знач. прикм.Потертий, виношений (про одяг). || у знач. прикм. Гладкий від частого тертя …
6вичовгати — аю, аєш, док., вичо/вгувати, ую, уєш, недок., перех., розм. 1) Часто ходячи по чому небудь чи беручись руками за щось, витерти, зробити гладким. 2) Зробити витертим або забрудненим, часто торкаючи, тручи об що небудь …
7повитирати — а/ю, а/єш, док., перех. Витерти все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох. Повитирати склянки. || Стерши, змахнувши, прибрати, зняти що небудь (у багатьох місцях) …
8повтирати — а/ю, а/єш, док., перех. Утерти, витерти всіх чи багатьох …
9поперетирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Тручи, розірвати багато чого небудь. 2) Розтерти багато чого небудь. 3) Витерти багато чого небудь …
10постирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Стерти, обтерти все чи багато чого небудь. || Витерти (гумкою і т. ін.) що небудь написане, намальоване. 2) Часто тручи, згладити нерівності на поверхні чого небудь. || перен. Зробити нерізким, малопомітним; пом якшити …
- 1
- 2
