висміяти
1висміяти — див. висміювати …
2висміяти — див. висміювати …
3висміяти — дієслово доконаного виду …
4висміювати — висміяти (піддавати когось / щось насмішці, критиці), о(б)сміювати, о(б)сміяти, насміятися, посміятися (з кого чого), засміяти Пор. насміхатися …
5висміяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висміяти …
6висміювати — юю, юєш і рідко висміва/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/сміяти, ію, ієш, док., перех. Брати на сміх, виставляти кого , що небудь у смішному вигляді, глузувати, кепкувати з когось, із чогось …
7засміяти — ію/, іє/ш, док., перех., розм. Висміяти кого , що небудь …
8просміяти — ію/, іє/ш, док., перех., розм. 1) також без додатка. Те саме, що висміяти. 2) Втратити що небудь через сміх, сміючись …
9высьміяти — сьмію, Пт. Висмівати сміхом, жестами, словами, мімікою, виставити на посміховисько …
10насміхатися — (з кого чого й без додатка робити кого / що н. об єктом насмішок, образливих зауважень тощо), глузувати, кепкувати, сміятися, кпити, кпитися; висміювати, о(б)сміювати (кого що виставляти кого / що н. у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи);… …
- 1
- 2
