виручати
1виручати — а/ю, а/єш, недок., ви/ручити, чу, чиш, док., перех. 1) Допомагати кому небудь, визволяти когось, щось із тяжкого, небезпечного становища. 2) Одержувати певну кількість грошей від продажу чого небудь …
2виручати — 1) = виручити (допомагати комусь у скрутному становищі), рятувати, вирятовувати, вирятувати, зарятовувати, зарятувати, у[в]рятовувати, [у]врятувати, визволяти, визволити, вибавляти, вибавити, виплутувати, виплутати 2) див. допомагати …
3виручати — дієслово недоконаного виду …
4вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла …
5виручатися — а/ється, недок. Пас. до виручати …
6виручити — див. виручати …
7виручка — и, ж. 1) розм. Дія за знач. виручати 1). 2) Те саме, що виторг …
8виручити — див. виручати …
9допомагати — допомогти (кому подавати матеріяльну, моральну тощо допомогу), помагати, помогти, сприяти, підтримувати, підтримати (кого), зараджувати, зарадити (кого, кому), підмагати, підмогти, підпомагати, підпомогти, спомагати, спомогти (кого), підпирати,… …
10рятувати — I 1) (діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого / чого н.), вирятовувати, вирятувати, у[в]рятовувати, у[в]рятувати, у[в]берігати, у[в]берегти, у[в]кривати, у[в]крити, зарятовувати, зарятувати 2) (допомагати… …
