виражати
111виразити — див. виражати …
112виявляти — I = виявити 1) (про почуття, стан, наміри тощо робити явним, помітним), проявляти, проявити, показувати, показати, підкреслювати, підкреслити, розкривати, розкрити, виказувати, виказати, видавати, видати, маніфестувати, являти, явити 2) (бачити в …
113відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути …
114вітатися — (з ким, до кого висловлювати, виражати жестами вітання під час зустрічі), вітати, здоров(к)атися; шапкувати(ся), (знімаючи шапку); козиряти (прикладаючи руку до скроні / козирка) …
115гнутися — I 1) (набирати зігнутої форми), згинатися, зігнутися; вигинатися, вигнутися (набирати заокругленої форми) 2) (підкорятися чиїйсь волі; виражати покірність), запобігати, підлещуватися, стелитися (листом), догоджати, коритися, підкорятися II ▶ див …
116гудити — (виновити осуд, виражати невдоволення), ганити, ганьбити, знеславлювати, критикувати, осуджувати, не похваляти …
117докоряти — докорити (кому виражати своє незадоволення комусь із певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), дорікати, доректи, дорікнути, закидати, закинути (кому що), корити (кого), картати (кого), ганити (кого), виговорювати, виговорити (кому),… …
118дорікати — доректи (виражати невдоволення з приводу чого н., звинувачувати когось у чому н.), корити, докоряти, докорити, картати, вичитувати, вичитати, гризти …
119наслідувати — 1) (кого що перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого майстерно наслідувати, зазв.… …
120недолюблювати — (кого що відчувати неприязнь до кого / чого н.), неполюбляти; коситися (на кого що виражати свою неприязнь очима, поглядом) Пор. ненавидіти …
