винахідливий
1винахідливий — прикметник …
2винахідливий — а, е. Здатний вигадати що небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити …
3винахідливий — (здатний вигадати що н., знайти вихід зі складного становища тощо; здатний винаходити), вигадливий …
4винахідливість — вості, ж. Властивість за знач. винахідливий …
5винахідливо — Присл. до винахідливий …
6вигадливий — а, е. 1) Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. 2) Химерний, незвичайний за формою, змістом …
7примусний — I прим усний а, е, діал. Винахідливий, здібний. II пр имусний а, е, заст. Прикм. до примус II …
8вигадливий — (меткий на вигадку), винахідливий, кмітливий, меткий …
9меткий — 1) (швидкий і вправний у роботі, дії про людину; про рухи такої людини), моторний, спритний, проворний; прудкий (який швидко бігає) 2) (швидкий на розум), кмітливий, винахідливий …
10зарадний — на, не, Ол. Меткий, спритний, винахідливий …
