вимога
41побажання — я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що небудь. || Пропозиція, вимога …
42повеління — я, с., книжн. Категоричний наказ, вимога …
43позов — по/зову і рідко по/зву, ч. 1) Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. •• Віндикаці/йний по/зов позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустрі/чний по/зов власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої… …
44попит — у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. || Потреба в чому небудь. Користуватися великим попитом. •• Втори/нний по/пит ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший. Еласти/чний по/пит… …
45правина — и/, ж., заст. Стягнення, вимога …
46правіжка — и, ж. Стягнення, вимога сплати …
47претензія — ї, ж. 1) перев. мн. Вимагання чого небудь від когось, пред явлення своїх прав на що небудь. 2) Вияв невдоволення ким , чим небудь; образа на кого , що небудь. Бути в претензії. 3) перев. на що. Прагнення відзначитися, вирізнитися з поміж інших,… …
48принцип — у, ч. 1) Основне вихідне положення якої небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін. || Основний закон якої небудь точної науки. •• У при/нципі в основному, в загальному. 2) Особливість, покладена в основу створення або… …
49припис — I у, ч. 1) Певний порядок, установлений керівними органами держави, установи, підприємства і т. ін. 2) Правило, покладене в основу якого небудь вчення, моралі, ідеологічного напрямку і т. ін.; канон. || Правило співжиття, норма поведінки. 3)… …
50протест — у, ч. 1) Рішуче заперечення чого небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким , чим небудь, невдоволення кимсь, чимсь. || …
