вимогам тощо

  • 1інадекватний — а, е. Який не відповідає нормам, вимогам тощо …

    Український тлумачний словник

  • 2непорядний — 1) (якому не властива порядність, чиї вчинки, поведінка тощо заслуговують на осуд), недостойний; недобрий, нехороший (якому не властива порядність, учинки якого завдають комусь неприємностей); нечесний, безчесний (дії, поведінка якого суперечать… …

    Словник синонімів української мови

  • 3точний — а, е. 1) Виміряний, вирахуваний з максимальним наближенням до об єктивних даних; прот. приблизний. Точна вага. Точний розмір. || Який установлює об єктивне число, кількість і т. ін. чого небудь. Точне вимірювання. Точний підрахунок. || Який об… …

    Український тлумачний словник

  • 4хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 5непристойний — 1) (про поведінку, жест, вислови, зображення тощо який усупереч вимогам пристойности, моралі неприховано виражає / грубо підкреслює те, що пов язане зі цариною інтимних, статевих стосунків, деяких фізіологічних функцій організму), цинічний;… …

    Словник синонімів української мови

  • 6нікчемний — I 1) (про людину ні на що не здатний; про якусь річ який не відповідає певним вимогам); задрипаний (перев. про людину); нещасний, хирний (при звертанні та зі сл. той , цей і под. ужив. для вираження несхвального / зневажливого ставлення до кого / …

    Словник синонімів української мови

  • 7виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 8відставати — аю/, ає/ш, недок., відста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Відділятися, відпадати від чого небудь. 2) перен., розм. Припиняти стосунки, втрачати зв язок із ким небудь; відходити від кого небудь. 3) перен., розм. Переставати докучати. 4) Рухаючись… …

    Український тлумачний словник

  • 9літературний — а, е. 1) Стос. до літератури (у 2 знач.). || Належний творам художньої літератури. || Пов язаний з вивченням літератури. Літературне читання. 2) Пов язаний з творенням художньої літератури. || Який свідчить про здатність до написання художніх… …

    Український тлумачний словник

  • 10старорежимний — а, е. Стос. до старого (царського) режиму. || Який був поширений, прийнятний і т. ін. за старого режиму, за старих часів; який не відповідає сучасним вимогам, правилам тощо …

    Український тлумачний словник