викрик
1викрик — у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик …
2викрик — іменник чоловічого роду …
3оклик — у, ч. 1) Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию небудь увагу. 2) Голосний вигук, викрик, що виражає які небудь почуття. 3) перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию небудь увагу …
4вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук …
5скричати — скричу, чиш, Пр. Скрикнути; видати раптовий, несподіваний викрик, закричати …
