викоренити
1викоренити — див. викорінювати …
2викоренити — дієслово доконаного виду …
3викоренений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викоренити …
4викоренення — я, с. Дія за знач. викоренити …
5позживати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Перебороти, викоренити все чи багато чого небудь. 2) Зжити, вижити всіх чи багатьох. 3) розм. Прожити (вік, життя і т. ін.) (про всіх чи багатьох) …
6викорінювати — (дощенту знищувати що н.), викоріняти, викоренити, викорчовувати, викорчувати, витравлювати, витравляти, витравити …
7выкоренити — ріням, ріняш, Вр. Викоренити, знищити на корені …
