вийти з вжитку
1пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… …
