визнаватися
1визнаватися — нає/ться, недок., ви/знатися, ається, док. 1) заст. Робитися, ставати відомим. 2) тільки недок. Пас. до визнавати 1 3) …
2визнаватися — дієслово недоконаного виду …
3визнатися — див. визнаватися …
4поважатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) розм. Вважатися, визнаватися за кого , що небудь. 2) Пас. до поважати 1) …
5уважатися — (вважа/тися), а/юся, а/єшся, недок. 1) Визнаватися ким , чим небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось. 2) кому, рідко. Те саме, що здаватися II 1). 3) розм. Рахуватися, бути записаним десь. 4) також безос., перев. зі спол. що. Бути… …
6ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… …
7цінитися — ціню/ся, ці/нишся, недок. 1) Мати значну цінність, високу ціну. 2) перен. Визнаватися важливим, значним, цінним. 3) Пас. до цінити …
8уважатися — вважатися (ким чим, яким, за кого що визнаватися ким / чим н., якимсь, прирівнюватися до когось / чогось), сприйматися (як хто що), прийматися (за кого що), матися …
9поважатися — 1 дієслово недоконаного виду вважатися, визнаватися за кого , що небудь розм. поважатися 2 дієслово недоконаного виду бути шанованим; користуватися повагою …
