вигадане ім'я
1анекдот — а, ч. 1) Стисле жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку небудь смішну подію. || Вигадка, жарт. 2) Кумедний випадок, подія або пригода …
2вигадка — и, ж. 1) Те, що вигадане внаслідок міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії. || Те, що створене, винайдене. 2) Здатність вигадувати, винаходити. 3) Те, що створене в уяві, чого немає і не було в дійсності. 4) Примхливе бажання, надумана… …
3видумка — и, ж. 1) Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість. || розм. Те, що винайдене. 2) рідко. Те, що вигадане, придумане, що не відповідає дійсності …
4вимисел — слу, ч. 1) Те, що вигадане, чого немає в дійсності. 2) літ. Те, що створене уявою, фантазією письменника, один із засобів творення художніх образів і картин життя …
5затія — ї, ж., розм. Задум, намір зробити що небудь або здійснення цього задуму, наміру. || Що небудь вигадане, видумане, не зовсім звичайне; вигадка. || Що небудь задумане або зроблене для розваги; витівка …
6легенда — I и, ж. 1) Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою. || Вигадана, прикрашена розповідь про що небудь. 2) Що небудь вигадане, неправдиве. 3) муз. Інструментальна п єса, зазвичай спокійно… …
7міф — у, ч. 1) Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот. 2) перен. Щось вигадане, неіснуюче, фантастичне …
8примислювати — юю, юєш, недок., прими/слити, лю, лиш, док. Додавати в думках що небудь до чогось; додавати щось вигадане …
9приплітати — а/ю, а/єш, недок., приплести/, ету/, ете/ш, док., перех. 1) Плетучи, приєднувати що небудь. 2) перен., розм. Висловити що небудь зайве або вигадане …
10фікція — ї, ж. 1) Те, що не відповідає дійсності, не існує або видаване з певною метою за дійсне; вигадка (у 3 знач.). || Обман, підробка. || Вигадане положення, вигадана сукупність думок, положень, що видається з певною метою за дійсне. Створювати фікцію …
