виволікати
1виволікати — дієслово недоконаного виду …
2виволікати — а/ю, а/єш, недок., ви/волокти, очу, очеш; мин. ч. ви/волік, локла, локло; док., перех. Волочачи, витягати кого , що небудь звідкись за межі чогось або кудись …
3виволікатися — а/ється, недок. Пас. до виволікати …
4виволокти — див. виволікати …
5витаскувати — ую, уєш, недок., ви/таскати, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого , що небудь звідкись, кудись. || Витягати що небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). || Витягати, виносити кудись нагору …
6витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… …
7витягати — I = витягувати, витягти 1) (про руку, ногу тощо роблячи рівним, прямим, просувати в якому н. напрямку), витягувати, витягнути, про(с)тягати, про(с)тягувати, про(с)тягти, про(с)тягнути, випрямляти, випрямити, випростувати, випростовувати,… …
