вжитку
71стирка — и, ж. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого небудь …
72тліти — і/ю, і/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2) Повільно, без полум я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти. || Ледве горіти, даючи слабке,… …
73товар — I у, ч. 1) тільки одн., ек. Признач. для обміну продукт праці, що має споживну вартість і вартість (див. вартість 3)). 2) Будь яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. || Все …
74ужитий — (вжи/тий), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ужити I. 2) у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався …
75ужиток — (вжи/ток), тку, ч. 1) Використання, застосування чого небудь; користування чим небудь. Виходити з ужитку. Предмети широкого вжитку. 2) перев. мн., заст. Майно, добро; достатки. 3) розм. Користь, вигода …
76узвичаїтися — а/юся, а/їшся, док. 1) розм. Здобути навики, уміння у чому небудь; навчитися чого небудь; призвичаїтися. 2) Зробитися звичайним, набути широкого вжитку, усталитися …
77утиль — ю, ч. Непридатні для вжитку речі, що їх можна використати як сировину (металевий брухт, ганчір я, папір і т. ін.) …
78фенопласт — у, ч. Пластична маса, що використовується в електро й радіотехніці, літакобудуванні, у виробництві товарів широкого вжитку та ін …
79хабоття — я, с., збірн., розм. Старі речі хатнього вжитку; мотлох, дрантя …
80хід — хо/ду, ч. 1) Рух, переміщення кого , чого небудь у якомусь напрямі. || Відстань, яку можна пройти за певний час. || Швидкість руху, переміщення кого , чого небудь. •• Дава/ти за/дній хід а) рухатися назад, включивши передачу заднього ходу; б)… …
