верхнє місце

  • 11границя — і, ж. 1) Допустима норма, межа. || Межа зміни деякої величини. Границя послідовності. Границя функції. 2) Місце, де що небудь починається або закінчується. 3) Просторові або часові межі. •• Грани/ці вимі/рювань верхня та нижня межі діапазону… …

    Український тлумачний словник

  • 12з-понад — прийм., з род. в. Вказує на предмет, через верхній край якого спрямовано дію, рух. || Вказує на предмет, місце, у безпосередній близькості від якого починається якась дія …

    Український тлумачний словник

  • 13здухвина — и, ж., анат. Місце у верхній частині тіла між ребрами і черевом …

    Український тлумачний словник

  • 14земля — і/, ж. 1) тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. || Місце життя і діяльності людей. 2) тільки одн. Верхній шар земної кори. || розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. •• Земля/… …

    Український тлумачний словник

  • 15знімати — і рідко ізніма/ти, а/ю, а/єш, недок., зня/ти, зніму/, зні/меш і рідко ізня/ти, ізніму/, ізні/меш, док., перех. 1) Діставати, брати зверху або з поверхні чого небудь те, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. || Прибирати, видаляти що небудь з… …

    Український тлумачний словник

  • 16зривати — а/ю, а/єш, недок., зірва/ти, зірву/, зі/рвеш, док., перех. 1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо). 2) Рвучко відокремлювати що небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що небудь із… …

    Український тлумачний словник

  • 17маятник — а, ч. 1) Стрижень, який верхнім кінцем прикріплений до нерухомої точки й рівномірно коливається. Маятник Фуко. 2) Колісце, що регулює хід годинника …

    Український тлумачний словник

  • 18очищати — а/ю, а/єш і рідко очи/щувати, ую, уєш, недок., очи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим. || Звільняти кого , що небудь від різних сторонніх нашарувань. 2) Забирати звідкись усе зайве,… …

    Український тлумачний словник

  • 19північний — I а, е. Прикм. до північ I. ||Який буває, трапляється опівночі. II а, е. 1) Прикм. до північ II. || Який росте, водиться і т. ін. на півночі. || Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі. || Збудований, розміщений і т. ін.… …

    Український тлумачний словник

  • 20познімати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Дістати, взяти зверху, з поверхні чого небудь усе чи багато чого небудь, що там лежить, висить, стоїть і т. ін. 2) Скинути з себе чи з кого , чого небудь усе чи багато чогось, що надіте, пов язане і т. ін. 3) Зрізавши,… …

    Український тлумачний словник