везе

<-я>

ср разг (уда́ча) Erfolg m

невероя́тное везе́ние unglaublicher Erfolg

* * *

1) gener. Dusel, Glückssache

2) colloq. Schwein

3) liter. Torkel, der große Wurf

* * *

* * *

1) gener. bonnes fortunes, chance, coup de bol, moule (nom féminin, langage populaire)

2) colloq. bon plan, pot, veine

3) simpl. Chopin, bol

4) argo. bagouse, anneau, fion, oignon, vase

* * *

* * *

1) gener. pacchia, detta, i favori della fortuna

2) obs. indulgenza di fortuna

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

1) (рыбьи яички) і[и]кра, (зап.) ікриця, (преимущ. раковая) кашка. Зернистая икра - зерни[я]ста ікра. Паюсная, солёная икра - кав'яр (-ру). [Купи лишень їй кав'яру солоного (Квітка). (Везе Марко) червоного вина з Цариграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону (Шевч.)]. Икра из белой рыбы - г[ґ]алаг[ґ]ан (-ну). Жабья икра - клек (-ку), (диал.) жабуриння, (зап.) жабини (-бин). Рачья икра - кашка, пшеничка. Метать икру - нереститися, викидати ікру, (икриться) тертися. [До Великодня забороняють ловити рибу, бо вона тоді нереститься (Київщ.)]. Метание икры - нерест (-ту);

2) анат. Sura - литка, (поджилка) жижка; мн. икры - литки (-ток), жижки (-жок); (диал. у Лемков) листка, листа. [Поколола терном та будяками пальці й литки (Н.-Лев.)];

3) икра (льдина) - крига, крижина;

4) (насм.: тушь у цензоров) чорномазь (-зи), мак (-ку).

* * *

1) зоол. ікра́, диал. і́криця; (преим. раковая) ка́шка

2) кул. ікра; ( красной рыбы) кав'яр, -у

3) ( мелкие льдины во время ледохода) са́ло, кри́га

1) (человека) прикладка, прізвище. [Смотрителеві тюрма дала прізвище «морда» (Коцюб.). Видумав на нього прізвище «дрохва» (Крим.)]. Давать, дать -ку кому - дражнити, продражнити кого; срвн. Кликать 3. [По-вулишному Макухою дражнять (Сл. Гр.)]. По -ке - на прізвище;

2) (животного) назва, окличка. Животное знает свою -ку - тварина знає свою назву, слухає оклички. Пропала собака по -ке «Том» - забіг собака назвою (на окличку) «Том». По псу и -ка - по Савці свитка; якої масти, так і кличуть (Приказки). Не смотри на -ку, смотри на птичку - не в тім сила, чи кобила сива, а в тім, чи везе (Приказка).

* * *

нукивать, нукнуть нукати, нукнути, (погоняя лошадей ещё) нокати, нокнути, ньокати, ньокнути, (зап.) вйокати, вйокнути. [Не запріг, що нукаєш (Номис). Ньокни на сіру, бо зовсім не везе (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - н`укнуть

и объезжать объездить

1) об'їздити, об'їздити, виїздити, з'їздити. [Об'їздив усіх родичів, порятунку прохав - не порятував ніхто. Виїздив я на своєму віку чимало по світу (Квітка). З'їздив з ним багато чужих країв, бачив багато світа (Мирн.)];

2) -ать лошадь - виїжджати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди. [Сидить мале циганя, коня виїжджає (Рудан.)]. Невыезженный (о лошади) - неїзджалий, неук, неукий (- кого). [Коничок неукий вирве мі ся з руки. Ніякий кінь-неук не скине його з себе]. Объезженный (о лошади) - їжджалий, уїжджений, принатурений до їзди. [Уїжджена коняка везе не зупиняючись].

* * *

см. объезжать II 1)

підганяти, поганяти. [Хто везе, того й поганяють]. -ть (лошадь) - нукати, но[ьо ]кати, вйокати, (однокр.) нукнути, но[ьо]кнути, вйокнути. [Не запріг, то й не нукай]. Срв. Понуждать.

* * *

I. посо[е]л (-сла), (посланный) посланець (-нця). [По п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала (Чуб.)]. -сол, что мех: что в него вложишь, то и несёт - посел, як осел: що положать, те й везе. -сла ни куют, ни вяжут, а только жалуют - посланця не тнуть, не рубають. Срв. Посланец, Посланник.

II. Посол - засіл (-солу).

* * *

1) дипл. посо́л, -сла́

2) ( посланец) послане́ць, -нця́, посо́л

пряха, пряля, прядільниця, прядінниця прядуха, прядунка; см. Прядильщица. [Як гарна пряха, дак іна кочергу напряде (Борзенщ.)]. Толстопряха - товстопрядуха. Тонкопряха - тонкопрядуха. [Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе (Грінч. II)].

* * *

1) пря́ля, пря́ха; ( прядильщица) пряди́льниця

2) ( прялка) диал. пря́дка

ум. пучок

1) пук, пучок (-чка), ум. пучечок (-чка), жмут, жмуток (-тка), жмутик, (диал.) жмит, соб. жмуття, (связка) бунт, бунтик. [Пов'яже солому у пуки, та й везе до міста продавати жидам (Кам'ян.). Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали, у пучечки пов'язали (Пісня). Зібгав гроші в жмуток (Липовеч.). Оксана здойматиме кождий колосок, що надибле, а як жмит згрубіє, то вона його буде складати понад ярок (Стефаник)]. Пук, -чок стеблей, прутьев, розог - пук, пучок, жмут, жмуток, горстка стебел, пруття, різок. -чок цветов - пучечок, жмутик, жмуток квіток, горсточка квіток. Пук, -чок соломы - пук, пучок, жмут, жмуток, віхоть, горстка соломи, (скрученный для топки и т. п.) (с)крутень (- тня), крутеник верчик соломи. -чок ниток, шёлку, табаку и пр. - бунт, бунтик (ум. бунтичок) ниток, шовку, тютюну. -чок табачных листьев - папуша тютюну. Пук бумаг - жмут паперів. -чок волос - жмут, жмуток волосся. [Хоч волосся все біле як сніг у старечій оздобі, то стоять ще ті горді жмутки, як два роги на лобі (Франко)];

2) воен. (фашина) - в'язка.

* * *

порожнем, порожнякам. [Нічого не везе - їде порожнем].

медяр (-ра), (редко) медовчик (Сл. Закр.). [Медовчик їде, віз меду везе (Пісня)].

1) (узкое вытянутое пятно, прямоугольник) stripe

2) ( узкий плоский кусок чего-л) strip; (железа и т.п.) band, strip; flat bar

3) (след от удара кнутом и т.п.) wale, weal

4) (территория, зона) region, zone, belt

5) радио, информ. band

6) ( период) period

7) с.-х. field; patch

8) полигр. page