вбитий горем
1убитий — I (вби/тий), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до убити I 1), 4 7). || уби/то, безос. присудк. сл. || у знач. ім. уби/тий, того, ч.; уби/та, тої, ж.Той (та), кого позбавили життя. Убитий горем. 2) у знач. прикм., перен. Пригнічений, засмучений. ||… …
