валитися з ніг
1валитися — валю/ся, ва/лишся, недок. 1) Падати, перекидатися від поштовху, удару і т. ін. || Падати вниз. || Розвалюватися, розпадатися. || Повільно руйнуватися. Валитися з ніг. 2) Те саме, що валити II. 3) Пас. до валити I 4) …
2валитися — дієслово недоконаного виду …
3падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… …
4валятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). 2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок… …
5вивалюватися — ююся, юєшся, недок., ви/валитися, люся, лишся, док. 1) Падати, обвалюватися, руйнуючись від часу або від удару, тиску. || Випадати звідки небудь під час руху, нестійкого положення і т. ін. || Виставлятися, висуватися назовні повністю. 2) Те саме …
6довалюватися — ююся, юєшся, недок., довали/тися, валю/ся, ва/лишся, док., розм. 1) Валитися до кінця, повністю. 2) Докладаючи великих зусиль, добиратися куди небудь. 3) З великим завзяттям і охотою братися за що небудь …
7жбухати — ає, недок., розм. 1) З силою вириватися звідкись; виходити на поверхню (перев. про вогонь). 2) Падати, валитися, литися з великою силою …
8завалюватися — юється, недок., завали/тися, а/литься, док. 1) Падати, валитися, руйнуючись. || Руйнуватися, обвалюватися, засипаючись. || Падати, провалюватися. || перен. Зазнавати невдачі, провалу в чому небудь (перев. на екзаменах). || перен. Не мати успіху,… …
9перекидатися — I а/ється, недок. Пас. до перекидати I. II а/юся, а/єшся, недок., переки/нутися, нуся, нешся, док. 1) через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що небудь. || з чого на що, на чому і без… …
10розлягатися — а/юся, а/єшся, недок., розлягти/ся, я/жуся, я/жешся; мин. ч. розлі/гся, лягла/ся, лягло/ся; наказ. сп. розля/жся; док. 1) Лягати вільно, невимушено, розкинувшись; зручно вмощуватися, лежачи на чому небудь. || розм. Вільно, зручно сідати на що… …
- 1
- 2
