блиснути
1блиснути — ну, неш, не, Ол. Блиснути, заблищати …
2блиснути — ну, неш, док. 1) тільки 3 ос. Однокр. до блискати і блищати. 2) чим, перен. Попишатися, похвалитися, похвастатися …
3блиснути — дієслово доконаного виду …
4блисконути — не/, док., однокр. Підсил. до блиснути 1) …
5блись — незм., невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блиснути 1) …
6майнути — ну/, не/ш, док. 1) чим. Однокр. до маяти 2); махнути. 2) З явитися на короткий час і зникнути; мигнути. || Блиснути (у 1 знач.). || перен. Раптом і ненадовго з явитись у свідомості, уяві тощо. || безос. 3) розм. Швидко минути (про час). 4) розм.… …
7однократний — а, е. Який здійснюється, відбувається один раз; одноразовий. •• Однокра/тне дієсло/во дієслово, що означає дію, яка виконується за одним разом, моментально, напр.: блиснути, сипнути, стукнути …
8палахнути — ну/, не/ш, док., однокр., розм. 1) Загорітися, засвітитися спалахом, зблиском. 2) перен. Блиснути від сильного почуття, пристрасті; виразити щось у великій мірі (про очі). 3) Вистрілити (з рушниці, пістолета і т. ін.) …
9полоснути — ну/, не/ш, док., розм. 1) перех. Сильно вдарити чим небудь гострим, залишаючи довгу рану або розрізаючи на дві частини; різонути. 2) перех. Сильно вдарити чим небудь тонким, дошкульним, залишаючи довгий слід. || перен. Сильно вразити кого небудь… …
10сахнути — не/, док., діал. 1) Війнути, дихнути. 2) Блиснути …
- 1
- 2
