блимати
1блимати — аю, аєш, недок. 1) тільки, 3 ос. Світитися тьмяним нерівним світлом. 2) чим. Світити уривчасто, з перервами; блискати, мигати. 3) перен. Раптово з являтися і зникати. 4) на кого – що. Кидати погляди, поглядати …
2блимати — (уривчасто світити) блискати, мигати, мерехтіти, мигтіти, миготіти …
3блимати — дієслово недоконаного виду …
4бликати — аю, аєш, недок., діал. Блимати …
5блимання — я, с. Дія за знач. блимати …
6блимаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до блимати …
7блимнути — ну, неш, док. Однокр. до блимати …
8блискати — аю, аєш, недок. 1) тільки 3 ос. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. || Яскраво спалахувати. || безос. 2) чим. Уривчасто, з перервами світити; блимати (у 2 знач.). Блискати очима. 3) перен. Раптово з являтися …
9жевріти — ію, ієш, недок. 1) Догоряти без полум я; тліти. || Слабо горіти, світитися невеликим полум ям; блимати. 2) Виблискувати яскравим світлом, давати яскраве світло. || перен. Яскраво блищати, перев. виражаючи сильні почуття, переживання (про очі);… …
10заблимати — аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.) …
