безсоромник
1безсоромник — а, ч. Людина, що не має сорому, порушує правила пристойності; безстидник …
2безсоромник — (той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойности тощо), соромітник, безличник, безпутник; нахаба, негідник, цинік (той, хто зневажає усталені норми моралі) …
3безсоромник — іменник чоловічого роду, істота …
4безвстидник — а, ч., діал. Безстидник, безсоромник …
5безсоромниця — і. Жін. до безсоромник …
6безстидник — а, ч. Те саме, що безсоромник …
7соромітник — а, ч. Людина, що не має сорому (у 1 знач.), незважає на правила пристойності; безсоромник …
8нахаба — (той, хто діє, поводиться зухвало, безцеремонно), зухвалець, нахабник; хам, хамло, хамлюга, хамула (той, хто поводиться безцеремонно, із викликом, грубо) Пор. безсоромник, грубіян …
9негідник — (безчесна, підла людина), мерзотник, поганець, паразит; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка (про злу, підступну людину); капосник (той, хто скоює негідні, безчесні вчинки); падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник,… …
10бетега — гы, ч. Пр. Нероба, безсоромник, презирливе прізвисько …
