балувати
1балувати — I б алувати ую, уєш, недок., перех. 1) Надмірно пестити когось, потурати кому небудь у його бажаннях і примхах. 2) перев. чим. Виявляти увагу до когось, робити кому небудь щось приємне. II балув ати у/ю, у/єш, недок., розм. Гуляти на балах;… …
2балувати — займатися чимось [I] …
3балувати — дієслово недоконаного виду балувати дієслово недоконаного виду гуляти на балах розм …
4балощі — ів, мн. 1) Дія за знач. балувати 1). 2) Дія за знач. балуватися; пустощі, пустування …
5балуваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до балувати. 2) прикм. Розбещений, вередливий …
6балування — я, с. Дія за знач. балувати …
7балювати — ю/ю, ю/єш, недок., діал. Балувати; бенкетувати …
8збалувати — ую, уєш, перех., розм. Док. до балувати …
9панькати — аю, аєш, недок., перех., розм. 1) коло кого – чого. Потурати чиїмсь примхам, каверзуванням; балувати. || Пильно доглядати кого , що небудь; плекати. || Приділяти багато уваги, часу. 2) кому, заст. Панькатися (у 2 знач.). || Запобігливо, догідливо …
10пестувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Дбайливо доглядати, з любов ю виховувати дитину. || Потурати чиїм небудь надмірним вимогам, бажанням, примхам; балувати. 2) перен. Сприяти розвиткові, зростанню кого , чого небудь. 3) Те саме, що пестити 1) …
- 1
- 2
