бажання зробити щось
1загорятися — я/юся, я/єшся і загора/тися, а/юся, а/єшся, недок., загорі/тися, рю/ся, ри/шся, док. 1) тільки 3 ос. Починати горіти, спалахувати вогнем, полум ям. || безос. Розжеврілось і загорілось. 2) тільки 3 ос. Починати світити, світитися, випромінюючи або …
2замір — I з амір у, ч. Задум, бажання зробити щось; намір. || перев. мн. Таємні, підступні плани, спрямовані проти кого , чого небудь. II зам ір у, ч., спец. Те саме, що замірювання …
3сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… …
4спокуса — и, ж. 1) Те, що притягує до себе, спокушає, вабить. || перев. мн. Що небудь дуже звабливе на вигляд; щось смачне, красиве, принадливе. || Потяг до чого небудь, бажання володіти чим небудь заманливим, звабливим. || Велике бажання зробити що небудь …
5похапливий — а, е. 1) Схильний до поспіху; який надто поспішає, роблячи щось. 2) Сповнений поспішливості; який свідчить про поспіх, про бажання швидше щось зробити, вчинити і т. ін.; поспішливий …
6поривати — I а/ю, а/єш, недок., порва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. і неперех. Порушувати зв язки з ким , чим небудь, припиняти стосунки з кимсь. || з чим. Відмовитися від яких небудь переконань, поглядів і т. ін., осудивши їх. || Скасувати договір,… …
7потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… …
8замір — (бажання щось зробити), намір, задум, прагнення, намагання …
9увага — и, ж. 1) Зосередження думки або зору, слуху на будь якому об єкті; спрямованість думки на кого , що небудь. || Цікавість до кого , чого небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого , що небудь. || Настроєність на сприйняття,… …
10пориватися — I а/ється, недок., порва/тися, ве/ться, док. 1) перев. док. Порушитися, припинитися (про зв язки, стосунки і т. ін.). 2) перен. Раптово припинятися, перериватися (про дію, стан або перебіг, розвиток чогось). 3) тільки недок. Пас. до поривати I.… …
- 1
- 2
