ақшию

  • 111тонкошиїй — я, є. Який має тонку шию, з тонкою шиєю …

    Український тлумачний словник

  • 112тронка — и, ж., діал. Дзвіночок, що його чабани вішають на шию тваринам, щоб їх легше було розшукувати в темряві, в лісі і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 113фінський — а, е. Прикм. до фіни й Фінляндія. || Такий, як у фінів. •• Фі/нська мо/ва мова фінів; належить до прибалтійсько фінської групи фінно угорських мов. Фі/нська ша/пка кругла плеската шапка з хутряною околицею, що опускається на вуха й шию. Фі/нський …

    Український тлумачний словник

  • 114хустка — и, ж. 1) Шматок тканини або в язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов язують на голову, шию, напинають на плечі. || Атрибут весільного обряду. 2) Невеликий шматок тканини квадратної форми для сякання, а також витирання носа, рота,… …

    Український тлумачний словник

  • 115шарф — I а, ч. 1) Зіткана чи сплетена річ верхнього одягу у вигляді довгої смуги, якою кутають шию, накривають голову або плечі. 2) заст. Кольоровий пояс або пов язка через плече, що були розпізнавальним знаком генеральського та офіцерського звання в… …

    Український тлумачний словник

  • 116ярмо — а/, с. 1) Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев яних брусків, з єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами. || тільки одн., перен. Тягар, ноша. 2) тільки одн., перен. Гноблення кого небудь; гніт,… …

    Український тлумачний словник

  • 117гусьок — Архітектурний облом, що складається з прямої викружки вгорі й прямого четвертного валу внизу; те саме, що й викруження (порівн. кіматій). Своїм S подібним обрисом у перерізі нагадує шию гусака, звідкіля й отримав назву. Часто прикрашався… …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 118фронтон — (фр. < лат. лоб) Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 119єпитрахиль — і епітрахиль Елемент богослужбового одягу архиєрея та ієрея, що являє собою довгий перев яз, який надівають на шию поверх підризника …

    Словник церковно-обрядової термінології

  • 120хрестик хрестильний — і хрестик для хрещення Невеликий хрест, який освячуюють під час Таїнства Хрещення й одягають на шию охрещеному як знак здійсненого над ним таїнства; нагрудний хрестик; розм. хрестик тільник …

    Словник церковно-обрядової термінології