атакувати
1атакувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Навально наступати на ворога. 2) перен. Спрямовувати свої дії проти кого небудь або на досягнення якої небудь мети …
2атакувати — (навально наступати на ворога), нападати; штурмувати (рішуче наступати на фортецю, укріплені позиції тощо) …
3атакувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …
4налітати — I а/ю, а/єш, недок., налеті/ти, лечу/, лети/ш, док., неперех. 1) Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось. || Наштовхуватися на кого , що небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху.… …
5абордаж — у, ч. Старовинний спосіб морського бою – зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. •• Бра/ти на аборда/ж су/дно атакувати судно способом абордажу …
6автоімунітет — у, ч. Здатність імунної системи розпізнавати й атакувати клітини власного організму …
7атакований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до атакувати. || атако/вано, безос. присудк. сл …
8атакування — я, с. Дія за знач. атакувати …
9атакуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до атакувати. || у знач. ім. атаку/ючий, чого, ч. Той, хто атакує …
10блокувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати. 2) зал. Автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання. 3) спорт. Не давати змоги прицільно атакувати м ячем в ігрових… …
- 1
- 2
