адресувати
1адресувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. 2) перен. Звертати, направляти до кого небудь (мову, погляд та ін.) …
2адресувати — дієслово недоконаного і доконаного виду …
3адресований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до адресувати. || адресо/вано, безос. присудк. сл …
4адресовний — а, е. Якого можна адресувати …
5адресування — я, с. Дія за знач. адресувати …
6адресуватися — у/юся, у/єшся, недок. і док. 1) заст. Звертатися особисто чи листовно до кого небудь, кудись. 2) Пас. до адресувати 2) …
7комірка — и, ж. 1) Зменш. до комора. 2) Маленьке, тісне приміщення; кімнатка. 3) Заглиблення, ямка; гніздо. || Невеликий отвір, вічко (у системі подібних). 4) Частина запам ятовуючого пристрою ЕОМ. •• Захи/щена комі/рка комірка пам яті, запис інформації в… …
8присвячувати — ую, уєш, недок., присвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) Призначати, адресувати або підносити в дар щось кому , чому небудь (про твір літератури або мистецтва). 2) Витрачати на кого , що небудь; приділяти. || у сполуч. зі сл. себе. Повністю… …
9промовляти — я/ю, я/єш, недок., промо/вити, влю, виш; мн. промо/влять; док. 1) перех. і без додатка, рідко неперех. Говорити, проказувати що небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки. || до кого – чого. Адресувати кому , чому небудь… …
10кумпанія — кумпанія: В армію [XX] А листи до мене волиш адресувати Jan Ron poste restante, ти вже не бійся о відбірку, ручу тобі, що далеко певніше, ніж на руки Сл., а то з тої причини, бо Сл. тепер іде до Кумпанії і не буде міг виходити так часто, так що… …
- 1
- 2
