адміністративний відділ

  • 31колегія — ї, ж. 1) Офіційно визначена група осіб, які утворюють певний адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган. Редакційна колегія газети. 2) Об єднання осіб деяких професій. 3) У Західній Європі, Україні та Росії в 16 18 ст. – назва деяких… …

    Український тлумачний словник

  • 32конгрегація — ї, ж. 1) У католицькій церкві – об єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові. Конгрегація єзуїтів. 2) Адміністративний орган при римському папі …

    Український тлумачний словник

  • 33митрополія — ї, ж. Церковно адміністративний округ, яким відає митрополит …

    Український тлумачний словник

  • 34міліція — ї, ж. 1) Державний адміністративний орган, що здійснює охорону громадського порядку в країні. || Місцеве управління цієї організації. 2) розм. Міліціонери. 3) В окремих країнах у воєнний час – вид ополчення …

    Український тлумачний словник

  • 35місто — I а, с. 1) Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр. •• Відкри/те мі/сто юр. місто, яке оголошене однією із воюючих сторін незахищеним і тому не підлягає збройному загарбанню. Мі/сто побрати/м про місто …

    Український тлумачний словник

  • 36нацрайон — у, ч. Національний державно адміністративний район у складі області, краю, тощо …

    Український тлумачний словник

  • 37паланка — и, ж., іст. 1) На Запорізькій Січі у 18 ст. – невелике укріплення, обнесене частоколом. 2) Адміністративний округ у запорожців, центральне управління певної частини запорізьких вольностей. 3) Полкове укріплення, місце перебування полковника з… …

    Український тлумачний словник

  • 38повітовий — а, е, іст. 1) Прикм. до повіт. Повітовий актив. •• Повіто/ві учи/лища неповні середні школи дореволюційної Росії. || Признач. для обслуговування повіту. || Який живе в повіті. ** Повіто/ве мі/сто адміністративний центр повіту. 2) Провінціальний,… …

    Український тлумачний словник

  • 39санджак — а/, ч., іст. 1) Адміністративний округ у султанській Туреччині. 2) Турецький губернатор …

    Український тлумачний словник

  • 40секретар — I я/, ч. 1) Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо. || Особа, що веде ділове листування окремої людини. •• Губе/рнський секрета/р у дореволюційній Росії – цивільний чин дванадцятого класу. Держа/вний секрета/р… …

    Український тлумачний словник