абсолютизація
1абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту …
2абсолютизація — іменник жіночого роду …
3етичний — а, е. Прикм. до етика. •• Ети/чний релятиві/зм методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності й умовності в змісті моральних норм, уявлень, ідеалів …
4лінеаризм — у, ч., муз. Голосоведення, основане на абсолютизації лінеарності …
5сцієнтизм — у, ч. 1) Тенденція до витлумачення філософського й соціологічного знання в світлі принципів і методів, властивих природничим наукам. 2) Абсолютизація ролі науки, наукових знань як головного чинника прогресу в історії і засобу вирішення суспільних …
