Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Празник

  • 1 праздник

    свято, (мн. свята) (ум. святенько, святонько, святечко), празник (мн. празники) (ум. празничок), святки (-ток) Небольшой -ник - присвяток (-тка). [У лінивого усе свято (Приказка). У Бога що-дня празник (Приказка)]. На -ках - святками, святами. На -ки - на свята, на святки. [Але-ж ти казав, що на свята до батьків поїдеш (Васильч.). Приїхав додому на святки (Звин.)]. Канун -ка - см. Канун. Второй день после -ка - см. Попразднество. Переходящие -ки - рухомі свята. Годовой -ник - рокове, урочисте свято. Светлый -ник, -ник -ков - Великдень (р. Великодня), великодні святки (свята). Храмовой, престольный -ник - храм, храмове свято, відпуст (-сту.). Домашний -ник - завід (-воду). Дать, задать -ник - справити свято. Будет и на нашей улице -ник - і в наше віконце засяє (засвітить) сонце. Быть у -ка - (присутствовать на храм. -ке) бути на храму, на відпусті; (наткнуться на беду) нахопитися, наразитися на лихо, попастися в клопіт.
    * * *
    1) свя́то; пра́зник
    2) церк. свя́то, пра́зник

    Русско-украинский словарь > праздник

  • 2 владычный

    владичній. [Владичня земля. Владичній (богородичний) празник].
    * * *
    1) воло́дарний, воло́дарський; влади́чний
    2) церк. влади́чний

    Русско-украинский словарь > владычный

  • 3 кавалер

    1) (молодой человек) кавалір (-ліра) и кавалер (-лера). [Ходить з каваліром на проходки (Звин.)]. Дамский -лер - дамський кавалір, (ухаживатель) зальотник, (диал.) лабусь (-ся), (вульг.) бабський празник. Настоящий -лер - лицар (-ря). Неизменный -лер - вірний кавалір. -леры (собир.) - кавале[і]рство, кавалерія, (насмешл.) кавалірня;
    2) (пожалованный орденом) кавалер;
    3) (прозвище солдата) вояк (-ка), (служивый) служба. [Якого ще тобі треба? Чим не вояк! (Стор.)]. -леры! - вояки! Славные -леры - славне вояцтво.
    * * *
    кавале́р

    Русско-украинский словарь > кавалер

  • 4 кутить

    кутнуть
    1) гуляти, гульнути, пити-гуляти, пиячити, курити, курнути, гайнувати, (грубо) кубрячити, купряжити. [Гуляв чумак на ріночку та пив чумак горілочку (Пісня). Хотілося таки на святий празник гульнути (Сторож.). А кум з кумою в корчмі гайнує (Чуб.) Як усунулися вони у шинок, як посіли за стіл та як почали кубрячити (Яворн.)]. -тить во всю - гуляти на всі заставки;
    2) (о ветре) крутити, вихрити, вихрувати, гуляти.
    * * *
    несов.; сов. - кутн`уть
    гуля́ти, гульну́ти; (несов.: пьянствовать) пи́ти-гуля́ти (п'ю-гуля́ю, п'єш-гуля́єш), пия́чити

    \кутить ти́ть и (да) мути́ть — (вносить раздор, смуту) баламу́тити, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти; (кружить, крутить - о вьюге, метели) диал. крути́ти, хурде́лити, кушпе́лити

    Русско-украинский словарь > кутить

  • 5 молитвенный

    молитовний; (посвящённый молитве) молебний. [Всі стояли поважно, з молитовними очима (Н.-Лев.). На святий день, на великдень, або на которий празник роковий, на молебний, люди до церкви йдуть (Чуб. V)]. -ное настроение - молитовний настрій. [Замість молитовного настрою в душу впала скептична рефлексія (Крим.)]. -ный дом - см. Молельница. -ное собрание - молитовне зібрання.
    * * *
    1) церк. молито́вний
    2) перен. молито́вний; ( умоляющий) блага́льний
    3) ( набожный) побо́жний

    Русско-украинский словарь > молитвенный

  • 6 насобирать

    и Насобрать назбирати, поназбирувати, призбирати, попризбирувати, (накопить) нагромадити, накопичити чого. -ться -
    1) назбиратися, поназбируватися, призбиратися, попризбируватися, (накопиться) нагромадитися, накопичитися; бути назбираним, поназбируваним, призбираним, попризбируваним, нагромадженим, накопиченим; (о людях) назбиратися, настягатися, нагромадитися, нагуртуватися. [Всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадилися до 1847 року (Куліш). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти (Свидн.)];
    2) (вдоволь) назбиратися и т. п.; срв. Собирать, -ся.
    * * *
    назбира́ти, мног. поназбира́ти, поназби́рувати, -рую, -руєш

    Русско-украинский словарь > насобирать

  • 7 нынче

    нрч.
    1) (теперь) тепер, (пров. теперечки, тепереньки), (зап.) нині, ниньки, срв. Ныне 1. [Ми ниньки в упадку подвійно тяжкім (Франко)];
    2) см. Ныне 2;
    3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) ниньки, нині. [І учора горох, і сьогодні горох (Пісня). Згадай, кого ти посилав сьогодні до Моргани! (Л. Укр.). Сьогодня не празник, а ти не вказник (Номис). Прийдіть сьогодня: в мене вдома лиш я сама та квіти (П. Тичина). Нинька родиться на горе, взавтра умирає (Рудав.). Ще недавно, ще позавчора виглядала його, а нині - не рада (Коцюб.). Нині тяжкая біда, але радість назавтра ясна (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    1) (в настоящее время, теперь) ни́ні, тепе́р, зараз
    2) ( сегодня) сього́дні, ни́ні; диал. ни́ньки

    Русско-украинский словарь > нынче

  • 8 отход

    1) відхід (-ходу) [Відхід поїзда], відступ (-пу). Без -ду (не отходя) - не відходячи, безодхідно, без відступу. Стой тут без -ду - стій тут без відступу. На -де - на відході, на відхіднім. [Крикнув на відхіднім уже з вулиці (Франко)]. Отход души - схід душі. [Ударив тричі в старий дзвін на схід душі]. Больной на -де - х(в)орий конає, кінчається, на сході, на сконі. При -де почты - на відході пошти. Отход у маятника широк - відхил у маятника (у вагадла) широкий. Даваемый на -де - відхідний. [Обід відхідний];
    2) (конец) кінець (-нця). На -де - на кінці, на прикінці. Праздник на -де - празник, свято кінчається. Собрание в -де - збори кінчаються. На -де праздника (под конец) - наприкінці свята, празника, під (на) кінець свята;
    3) (отхожее место) - см. Отхожий.
    * * *
    1) відхі́д, -хо́ду; ( отплытие) відплиття́

    на отхо́де — (на исходе; при кончине) на відхо́ді

    2) см. отходы

    Русско-украинский словарь > отход

  • 9 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

См. также в других словарях:

  • празник — а, ч., розм. 1) Те саме, що свято 1). || перен. Подія або особа, що приносить комусь радість, насолоду, хороший настрій. 2) День чи дні, певним чином відзначувані звичаєм або церквою …   Український тлумачний словник

  • празник — 1. див. свято церковне; 2. див. церковне свято храмове …   Словник церковно-обрядової термінології

  • празник — същ. празненство, тържество, веселие, веселба, церемония, пиршество, пир същ. събор …   Български синонимен речник

  • празник — іменник чоловічого роду свято розм …   Орфографічний словник української мови

  • кермеш — празник, пристольне (церковне) свято …   Лемківський Словничок

  • Улица Свободы (альбом) — Улица Свободы …   Википедия

  • Ivana (singer) — Infobox musical artist Name = Ivana Background = pop folk singer Birth name = Vania Todorova Kaludova Born = birth date|1969|1|31|mf=y Origin = Aytos, Burgas Province, Bulgaria Genre = Pop folk Occupation = singer Years active = 2000… …   Wikipedia

  • Конысский, Александр Яковлевич — (псевдонимы: Перебендя, Полтавець, Маруся К.) [1836 1900] украинский писатель, публицист и общественный деятель. Род. в семье мелкого помещика, учился в дворянском училище и гимназии. В Полтаве, где Конысский начал свою службу, он сходится с… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Попов Т. —         Тодор (р. 23 I 1921, Дряново) болг. композитор. Нар. арт. НРБ (1974). Окончил теоретич. ф т Гос. муз. академии (позднее Болг. гос. консерватория) в Софии (1949) и аспирантуру (по композиции) под рук. Е. К. Голубева в Моск. консерватории… …   Музыкальная энциклопедия

  • Ivana (Sängerin) — Ivana 2004 Wanja Todorowa Kaludowa (bulg. Ваня Тодорова Калудова; * 31. Januar 1969 in Ajtos) ist eine unter dem Künstlernamen Ivana (Ивана) auftretende bulgarische Popfolk Sängerin. Bereits ihr Debütalbum 100 патрона („100 Patronen“) war ein… …   Deutsch Wikipedia

  • Kaludowa — Ivana 2004 Wanja Todorowa Kaludowa (bulg. Ваня Тодорова Калудова; * 31. Januar 1969 in Ajtos) ist eine unter dem Künstlernamen Ivana (Ивана) auftretende bulgarische Popfolk Sängerin. Bereits ihr Debütalbum 100 патрона („100 Patronen“) war ein… …   Deutsch Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»