ПРОБ
71пробірка — и, ж. Невелика скляна або кварцова трубка здебільшого із закругленим дном, яка використовується в лабораторній практиці. •• Істо/та з пробі/рки істота, народжена внаслідок штучного запліднення; клонована істота …
72пробірник — а, ч. Спеціаліст із пробірного аналізу …
73пробірниця — і. Жін. до пробірник …
74пробіруваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробірувати …
75пробірування — я, с., спец. Дія за знач. пробірувати …
76пробірувати — ую, уєш, недок., перех., спец. 1) Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін. 2) Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін.… …
77пробіруватися — ується, недок., спец. Пас. до пробірувати …
78пробігати — див. пробігти …
79пробігти — I = пробігати (біжучи, минути, залишити осторонь когось / щось), промчати, промайнути, промигнути, промелькнути; шаснути(ся), прошмигнути, шмиг(о)нути, прослизнути, прослизати (перев. непомітно) II ▶ див. бігти 2), оглянути I, переглядати 2) …
80проб и ошибок учение — bandymų ir klaidų metodas statusas T sritis švietimas apibrėžtis Elementarus mokymosi būdas, kai veiklos klaidų ilgainiui mažėja, o atitinkami veiksmai pamažu įsisavinami ir išmokstami. Eksperimentuodamas su gyvūnais, šį reiškinį pirmą kartą… …