(іронією тощо)
1енвіроніка — и, ж. Комплекс науково технічних знань про вплив навколишнього середовища на людину, на створювані нею споруди тощо …
2Транслітерація початкової йоти перед голосним у грецьких запозиченнях — В українській мові існує група слів, запозичених з грецької мови через старослов янську та з єврейської через грецьку та старослов янську, які в грецькій мові починалися з йоти та голосного (наприклад, Ίωάννης, ίερεύς). Деякі з цих слів швидко… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
3насміхатися — (з кого чого й без додатка робити кого / що н. об єктом насмішок, образливих зауважень тощо), глузувати, кепкувати, сміятися, кпити, кпитися; висміювати, о(б)сміювати (кого що виставляти кого / що н. у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи);… …
4Транслітерація сильного придиху у словах грецького походження — Майже всі грецизми з початковим сильним придихом перед голосною, які увійшли в українську мову через церковнослов янську, та семітизми, запозичені через грецьку та церковнослов янську мови, прийнялись в українській мові згідно з візантійським… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
5кочувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Часто переїжджати з місця на місце зі своїм житлом і майном (про народи, племена тощо). || розм. Мандрувати. || Переходити, пересуватися, перелітати з одного пасовища, місця годівлі на інше (про тварин, птахів). 2) перен.,… …
6посміхатися — а/юся, а/єшся, недок., посміхну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Посмішкою виражати свої почуття або ставлення до кого , чого небудь (перев. з відтінком іронії, глузування, кепкування тощо). || Насміхатися, кепкувати. 2) Те саме, що усміхатися 1). || …
7терликати — і рідко тирли/кати, аю, аєш, недок., неперех. і перех., ірон., зневажл. Невміло, невправно грати на смичковому інструменті, на гармонії тощо. || розм. Відтворювати мотив, мелодію голосом, допомагаючи собі язиком, губами тощо …
8хороший — а, е. 1) Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий. || Який заслуговує схвалення: досконалий. || Схвальний, приємний. || Те саме, що милозвучний. ||… …
9честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… …
10якраз — 1) присл. У цей час, у цей момент. 2) присл. Те саме, що саме II 2). || Те саме, що зовсім. || у знач. присудк. сл. Точно, в самий раз. 3) част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. ||… …
