(інтересу)

  • 11небезінтересний — а, е. Не позбавлений певного інтересу, досить цікавий; інтересний …

    Український тлумачний словник

  • 12недопитливий — а, е. Який не виявляє допитливості, зацікавленості, інтересу до чого небудь …

    Український тлумачний словник

  • 13неінтересний — а, е. Який не викликає інтересу у кого небудь; нецікавий …

    Український тлумачний словник

  • 14нецікавий — а, е. 1) Який не може зацікавити, не викликає інтересу, не привертає уваги. 2) розм. Некрасивий, непривабливий (про людину) …

    Український тлумачний словник

  • 15нудний — а/, е/. 1) Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2) Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. 3) Який спричинює неприємне …

    Український тлумачний словник

  • 16нудьга — и/, ж. 1) Стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум, досада. 2) Стан, викликаний одноманітністю обстановки, відсутністю інтересу до довкілля, до своїх занять і т. ін. || у знач. присудк. сл., з інфін. Нудно, нецікаво. 3) за ким –… …

    Український тлумачний словник

  • 17подивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. поди/вляться; док. 1) неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого , що небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому , чому небудь, розкритися (про очі). || Підглянути,… …

    Український тлумачний словник

  • 18пристрасть — і, ж. 1) Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Розпалювати пристрасті. 2) Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення. || до чого і без додатка, також з інфін. Сильний потяг, стійкий інтерес до якоїсь справи,… …

    Український тлумачний словник

  • 19прісний — а, е. 1) Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. || Який містить несолону воду. || Приготовлений без солі чи без достатньої кількості солі (про страву). Прісний смак. 2) Приготовлений без закваски, без дріжджів (про… …

    Український тлумачний словник

  • 20скучний — а/, е/. 1) Який відчуває нудьгу; невеселий. || Який виражає нудьгу. || у знач. ім. скучни/й, но/го, ч.; скучна/, но/ї, ж. Той, хто відчуває нудьгу. 2) Який викликає нудьгу; нецікавий. || Який не викликає інтересу. || Який викликає нудьгу своєю… …

    Український тлумачний словник