(шанувати)
1шанувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. || також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати. || чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії,… …
2шанувати — дієслово недоконаного виду …
3респектувати — Респектувати: поважати, шанувати [44 1] шанувати [48,XX] Возьмім, що піду жити до Косова; чи думаєте, що тамошній староста не буде й зо мною робити раз у раз то, що з нею ? чи навіть шлюб наш буде для нього чимось, що всилувало б його… …
4берегти — ежу/, еже/ш; мин. ч. бері/г, берегла/, берегло/; недок., перех. 1) що і чого. Не давати витрачатися, зберігати цілим. || Ощадливо витрачати, використовувати. 2) Тримати в доброму стані що небудь, оберігаючи від псування, руйнування. || Виявляти… …
5божествити — влю/, ви/ш; мн. божествля/ть; недок., перех. заст. Відчувати до когось надзвичайну любов, шанувати когось як Бога, схилятися перед ким небудь …
6любитися — люблю/ся, лю/бишся; мн. лю/бляться; недок. 1) з ким і без додатка. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (у 1 знач.). || розм. Бути в інтимних стосунках з особою іншої статі. 2) Відчувати глибоку повагу,… …
7навидіти — I н авидіти джу, диш, недок., перех., діал. 1) Любити. 2) Поважати, шанувати. II нав идіти джу, диш, недок., перех., діал. Помічати, примічати …
8обожнювати — юю, юєш, недок., обо/жнити, ню, ниш, док., перех. 1) Надавати кому , чому небудь рис, властивостей надприродної сили. 2) перен. Дуже поважати, любити кого небудь; надмірно захоплюватися кимсь. || З благоговінням ставитися до чого небудь; свято… …
9поклонятися — я/юся, я/єшся, недок., поклони/тися, лоню/ся, ло/нишся, док. 1) перев. док. Робити поклін, вклонятися; вітатися. || за що. Вклонятися, виявляючи свою вдячність кому небудь. 2) перев. док. Передавати вітання кому небудь; засвідчувати усно чи… …
10празнувати — ую, уєш, недок., перех. 1 неперех., розм., рідко. 1) Те саме, що святкувати. 2) кого, перен. Шанувати, полюбляти …
