(чоловіче)
1чоловік — іменник чоловічого роду, істота …
2чоловіків — прикметник …
3чоловік — а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. •• Бо/жий чолові/к заст. прочанин, паломник, юродивий. 4) заст. Селянин …
4чоловіків — кова, кове. Прикм. до чоловік 1), 2). || Належний чоловікові …
5чоловік — 1) (особа чоловічої статі), чолов яга, дядько, дядя, дядьо 2) (одружена особа стосовно своєї дружини), дружина, подружжя, благовірний; господар, хазяїн (шанобливо) …
6чоловічина — 1 іменник чоловічого роду, істота чоловік розм. чоловічина 2 іменник жіночого роду м ясо людини розм …
7чолов'яга — іменник чоловічого роду, істота розм …
8чоловіченько — іменник чоловічого роду, істота …
9чоловічечко — іменник чоловічого роду, істота рідко …
10чоловічисько — іменник чоловічого роду, істота …
